Новини

Увага! Оголошення!

26 травня на базі КНП «Карлівський ЦПМСД», м. Карлівка, вул. Радевича, 2 (1 поверх, каб. №103, 104) буде працювати команда медиків міжнародної неурядової організації UK-MED (Велика Британія), які надають гуманітарну медичну допомогу внутрішньо переміщеним особам.

Також огляд всіх бажаючих осіб будуть здійснювати лікар-невролог (каб. №116), лікар-кардіолог (каб. №105), буде проводитися скринінгове УЗД, ЕКГ, лабораторні дослідження.

Всі обстеження безкоштовні.

Бажаючі пройти медичний огляд можуть попередньо записатися за номером телефону (099) 036 04 20

Запрошуємо внутрішньо переміщених осіб прийти на медичний огляд.

               Адміністрація КНП «Карлівський ЦПМСД»

Інформація для мешканців Карлівської громади та внутрішньо переміщених осіб

В КНП «Карлівський центр первинної медико – санітарної допомоги» проводяться щеплення від COVID – 19 вакцинами  CoronaVac та Pfizer.

Щеплення від дифтерії та правцю, також планова імунопрофілактика дітям згідно Календаря щеплень. Запрошуємо на вакцинацію:

Понеділок – п’ятниця:  800 – 1530

Субота:  800 – 1200 (щеплення від COVID – 19)

Для проведення щеплення звертатися: від COVID – 19 – кабінет 205 (2-й поверх);  від дифтерії , правцю та планової  імунопрофілактики дітям – кабінет 214 (2-й поверх).

Адміністрація КНП «Карлівський ЦПМСД»

ВПРАВИ НА РОЗСЛАБЛЕННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ

Війна позначається на дітях інакше, як на дорослих. Перебування в укриттях, вимушений переїзд, втрата звичного середовища, друзів, іграшок — ці та інші фактори можуть викликати тривогу та стрес у дітей. Ви можете допомогти своїй дитині зняти напругу з допомогою простих вправ.

Для початку:

  • Знайдіть тихе місце подалі від відволікаючих факторів.
  • Намагайтеся пояснити правила гри зрозумілою й доступною для дітей мовою.
  • Не обов’язково пробувати зробити всі вправи одразу. Спостерігайте за дитиною, наскільки вона залучена, за можливості спробуйте ще раз.

1. Квітка та свічка

Це проста вправа на розслаблення, що сприяє глибокому диханню.

Уявіть, що у вас в одній руці приємно пахне квітка, а в іншій — запалена свічка.

  • Повільно зробіть вдих через ніс, й уявіть, що відчуваєте запах квітки.
  • Повільно видихніть через рот, наче задуваєте свічку.
  • Повторіть кілька разів.

2. Лимони

Ця вправа допоможе зняти м’язову напругу.

Уявіть, що у вас у руці лимон.

  • Уявіть, ніби ви підходите до дерева та зриваєте два лимони, по одному в кожну руку.
  • Сильно здавіть лимони, щоби вичавити сік — вичавлюйте, вичавлюйте, вичавлюйте!
  • Киньте лимони на підлогу та розслабте руки.
  • Потім повторюйте, доки соку не набереться на склянку лимонаду.
  • Після останнього натискання та кидка струсіть руки, щоби розслабитися.

3. Лінивий кіт

Ця вправа допоможе зняти м’язову напругу.

Уявіть, що ви лінивий кіт, який щойно прокинувся після приємного довгого сну.

  • Широко позіхніть.
  • Помурчіть як кіт: «мяу-мяу».
  • Тепер витягніть руки, ноги та спину — і потягніться повільно, як кіт — і розслабтеся.

4. Пір’їнка і статуя

Ця вправа допоможе зняти м’язову напругу.

Уявіть, що ви пір’їнка, що літає в повітрі приблизно десять секунд.

  • Раптом ви завмираєте й перетворюєтеся на статую. Не рухайтеся!
  • Потім повільно розслабтеся, знову перетворюючись на пір’їнку, що літає в повітрі.
  • Повторіть декілька разів. Переконайтеся, що закінчите пір’їнкою в розслабленому стані.

5. М’яч для зняття стресу

Ця вправа знімає м’язову напругу та масажує руки.

Зробіть собі м’ячик для зняття стресу, наприклад, для цього ви можете наповнити повітряні кульки сухим горохом або рисом.

  • Візьміть м’яч в руку, можете взяти два в обидві руки, стисніть м’яч і розслабте руку.
  • Поекспериментуйте зі стисканням м’яча. Знайдіть спосіб, який підходить саме вам, змінюйте швидкість стискання, силу та тривалість стискань так, як вам буде подобатися.

6. Черепаха

Ця вправа знімає м’язову напругу.

Уявіть, що ви черепаха, яка йде на повільну, розслаблену прогулянку.

  • Уявіть, ніби раптово почався дощ.
  • Щільно згорніться калачик під панциром десь на десять секунд.
  • Уявіть, що знову вийшло сонце, тому можна вилазити з панциря та продовжити розслаблену прогулянку.
  • Повторіть кілька разів. Переконайтеся, що завершуєте вправу прогулянкою, щоби ваше тіло розслабилося.

Джерело: https://www.savethechildren.org

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НЕМАЄ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ: ДСНС РАДИТЬ АЛЬТЕРНАТИВНІ СПОСОБИ КОМУНІКАЦІЇ МІЖ АБОНЕНТАМИ ТА ВИКЛИКУ ЕКСТРЕНИХ СЛУЖБ

Якщо ваш мобільний телефон (смартфон) тривалий час знаходиться за межами дії мережі мобільного оператора, насамперед перевірте його справність. Якщо мобільний телефон справний, то це свідчить про відсутність мережі зв’язку на певній території або місцевості. Іноді проблеми можуть бути лише з одним оператором мобільного зв’язку (пошкоджена вежа, обладнання), тому рекомендуємо мати при собі SIM-карти інших операторів з активним станом рахунку.

За відсутності мобільних мереж, задля здійснення екстрених викликів та зв’язку між абонентами є декілька альтернативних варіантів:

1. Основною альтернативою мобільному зв’язку є засоби стаціонарного дротового зв’язку (стаціонарні телефони). За наявності стаціонарного телефону у вашому помешканні, або в помешканні ваших сусідів (знайомих, друзів), буде забезпечено безперебійний зв’язок з екстреними службами та іншими абонентами стаціонарного й мобільного зв’язку.

2. За відсутності доступу до стаціонарних засобів телефонного зв’язку можна підтримувати зв’язок за допомогою месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram, Signal, Messenger Facebook, Instagram тощо. Месенджери будуть працювати за наявності доступу до інтернету в тому числі за умови підключення до мережі Wi-Fi.

За необхідності виклику екстрених служб за допомогою будь-якого месенджеру, попередньо необхідно дізнатися номери телефонів, за якими зареєстровано роботу месенджерів відповідних служб або посилання на профілі офіційних сторінок у соціальних мережах. Цю інформацію попередньо можна дізнатися на офіційних сайтах екстрених служб або зателефонувавши за номерами 101, 102, 103, 104, 112.

3. Використання мобільних телефонів як засобів радіозв’язку за прикладом рації. Для цього на мобільний телефон (смартфон) необхідно попередньо встановити спеціальні месенджери, наприклад: Voxer Walkie Talkie, Walkie Talkie, Two Way: Walkie Talkie.

Варто врахувати, що в цьому випадку ваше спілкування не буде приватним. Його зможе прослухати будь-хто, якщо випадково чи навмисно потрапить на ту ж частоту. Перевага в тому, що ви можете бути на зв’язку одночасно з усіма учасниками діалогу. Для організації такого зв’язку потрібно домовитися з абонентами про виділений канал (простими словами частоту або діапазон) для спілкування. Частота обирається абонентами довільно.

Радіус дії таких месенджерів варіюється від 60 до 100 метрів і залежить від можливих перешкод, оскільки найчастіше їх робота побудована на основі технології Bluetooth (у підвальному приміщенні дальність зв’язку може зменшуватися до кількох метрів).

Варто пам’ятати, що будь-які месенджери необхідно завантажити заздалегідь за наявності стабільного доступу до інтернету, а також заздалегідь протестувати їхню працездатність.

4. За відсутності будь-якого зв’язку та доступу до інтернету рекомендуємо із дотриманням заходів власної безпеки переміститися до найближчого об’єкта, який обладнано засобами стаціонарного телефонного зв’язку та/або радіозв’язку. Обов’язково стаціонарні телефони є в будівлях органів місцевого самоврядування, відділеннях пошти, пожежно-рятувальних частинах, відділках поліції, станціях швидкої медичної допомоги, представництвах інших силових відомств (Нацгвардія, СБУ, ЗСУ, Поліція охорони).

На випадок, якщо в кризовій ситуації ні у вас, ні у ваших близьких не буде жодних технічних засобів зв’язку, потрібно попередньо чітко домовитися про місце та час зустрічі. Якщо ви плануєте евакуацію в якесь конкретне місце — визначте точку та час збору й домовтесь, що будете чекати там, наприклад, протягом 24 годин, а потім вирушите далі до наступного пункту призначення. Маленьким дітям варто покласти в кишеню або вшити в одяг записку із повним ім’ям дитини, її батьків чи інших контактних осіб, адресу та телефони. Дітей шкільного віку варто попередити, як діяти в разі, якщо не буде зв’язку.

За матеріалами Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Рекомендації для населення під час воєнного стану

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ЧУТНО СИГНАЛ “СЛІДУВАТИ В УКРИТТЯ”?

Найпростіші укриття — це цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. У них можна сховатися під час нетривалих обстрілів. Найбезпечніші з них ті, які мають декілька виходів (один з них за межами будівлі).

Зазвичай такі приміщення використовують як магазини, спортзали, склади тощо. Власники мають знати про призначення на період надзвичайної ситуації й бути готовими дати доступ людям. Радимо заздалегідь домовитися про зв’язок із господарями та взяти номери телефонів. Жителі міст з метрополітеном можуть також сховатися на платформах станцій або в переходах.

Зверніть увагу, що метрополітен у разі надзвичайної ситуації насамперед працюватиме як громадський транспорт, щоб довезти людей до безпечного місця. Якщо ви зайдете на станцію, то не розраховуйте, що ви там залишитеся: можливо, вас перевезуть в інше місце.

Сховище — це герметична споруда для тривалого перебування людей у випадку надзвичайної ситуації. Щоб знайти такі приміщення, шукайте позначки «Укриття» чи «Об’єкт цивільного захисту». Також там має бути номер телефону людини, яка в разі небезпеки відчинить двері сховища чи укриття. Якщо його немає, зверніться до представництва місцевої влади по інформацію.

Щоб підготуватися, радимо: уточнити телефоном або на офіційному веб-сайті місцевого органу влади адреси найближчих укриттів; виписати 2-3 адреси найближчих до вас укриттів на випадок, якщо перше укриття, у яке ви прийдете, буде заповнене; заздалегідь вивчити й пройти маршрут до цих споруд; особисто перевірити стан їхньої готовності й повідомити місцевій владі, якщо укриттю потрібен ремонт.

Сигнал «Увага всім» — це протяжне звучання сирен або уривчасті гудки. Сигнал подається гудками заводів і підприємств через гучномовці та гудками транспортних засобів (зокрема, з автомобілів ДСНС, обладнаних гучномовцями).

  • Увімкніть телевізор або радіо: офіційне повідомлення передається протягом 5 хвилин після сигнал.
  • З повідомлення можна буде дізнатися місце й час виникнення надзвичайної ситуації, її масштаб, імовірну тривалість та порядок дій для безпеки. Прослухали повідомлення — виконуйте інструкції.
  • Залишайте телевізор чи радіо увімкненими — цими каналами можуть надходити наступні повідомлення.
  • За можливості передайте повідомлення сусідам.

Перед тим, як іти в укриття, перекрийте вдома газ, електрику та воду, зачиніть вікна й вентиляційні отвори. Якщо ви не можете самостійно вийти з приміщення, повідомте про це сусідів. В укриття не можна брати: легкозаймисті речовини; речовини з сильним запахом; громіздкі речі; тварин.

Осіб з дітьми розміщують в спеціально відведеному місці. Людей з поганим самопочуттям розміщують у медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до вентиляції. Важливо облаштувати окреме приміщення для туалету.

У споруді забороняється курити, шуміти, запалювати без дозволу свічки. Необхідно дотримуватися дисципліни та якнайменше рухатися. Перебуваючи в укритті, слідкуйте за оголошеннями по радіо, не покидайте укриття до повідомлення про те, що виходити безпечно.


ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ СТРІЛЕЦЬКОЮ ЗБРОЄЮ?

— Під час стрілянини найкраще ховатися у захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або самій ванні). Коли це неможливо, варто лягти прикрившись предметами, що здатні захистити від уламків і куль.

— Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками, бо вони часто стають мішенями.

— Де б ви не перебували, тіло повинно бути в максимально безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом пʼяти хвилин.

— Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна, наприклад, клейкою плівкою. Це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано затулити вікна, наприклад, мішками з піском чи масивними меблями.


ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС АРТОБСТРІЛІВ?

— Не залишайтеся в підʼїздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі обʼєкти неміцні, і ви можете опинитися під завалами або травмуватися;

— Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канави;

— Закривайте долонями вуха та відкривайте рот – це врятує від контузії, убереже від баротравми;

— Не розбирайте завалів самостійно, чекайте на фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.


ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ОБСТРІЛІВ СИСТЕМАМИ ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ?

— Ракету можна добре помітити та зреагувати, адже залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, а вдень — димні сліди ракет;

— Організуйте постійне спостереження, постійно тримайте в полі зору будівлі, які розташовані поруч і можуть використовуватися як укриття. Після сигналу спостерігача є кілька секунд, щоб сховатися;

— Ховайтеся в підвалі або в іншому заглибленому приміщенні. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами та недалеко від вікон і дверей для того, щоб миттєво покинути будинок у разі влучення снаряда;

— Не виходьте з укриття, не перечекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції.


АПТЕЧКА: ЩО ВАЖЛИВО ВЗЯТИ З СОБОЮ У СХОВИЩЕ

В умовах воєнного стану – важливо мати перевірене зручне сховище, де треба перебувати в оголошений період. Окрім теплих речей та продуктів необхідно взяти з собою аптечку для побутових потреб. Складіть її в спеціальну сумку або косметичку.

А саме пластирі різних розмірів; активоване вугілля від інтоксикації; препарат для зниження жару; препарат для знеболення; протиалергічний препарат; ліки від діареї; ліки від шлункової інфекції; краплі на випадок інфекційно-запальних захворювань очей; ліки, що ви приймаєте (дозування щонайменше на тиждень) з описом способу застосування та дози; запас масок; термометр.

Якщо ви маєте хронічні захворювання та приймаєте систематичне лікування, не забувайте взяти ліки з собою.


ЯК ПОВОДИТИСЯ НА БЛОКПОСТАХ

Для виявлення та нейтралізації російських диверсантів, а також ускладнення пересувань російських окупаційних військ по усій країні встановлюються блокпости. Це необхідний захід безпеки, який врятує багато життів.

Щоб уникнути непорозумінь під час проходження процедур контролю, закликаю дотримуватись кількох нескладних правил.

Зокрема, при проходженні блокпоста громадяни мають:

  • зменшити швидкість автомобіля;
  • завчасно приготувати документи для перевірки;
  • вимкнути фари, увімкнути аварійне світло та світло в салоні автомобіля;
  • не вести відеозйомку;
  • без дозволу військових не виходити з автомобіля;
  • чітко відповідати на питання військових;
  • бути готовими на вимогу відкрити багажник та оглянути салон автомобіля;
  • після огляду та дозволу продовжити рух і не набирати швидкість різко.

У місті за відсутності великої кількості машин та людей на вулицях продовжуйте дотримуватися правил дорожнього руху та поведінки у громадських місцях.


ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИЯВИЛИ ПІДОЗРІЛИЙ ПРЕДМЕТ?

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

  • негайно припинити роботи у місці (районі) його виявлення;
  • проінформувати про знахідку інших осіб, які знаходяться поруч, у разі можливості забезпечити їх евакуацію з небезпечної території;
  • не підходити, не торкатися та не пересувати підозрілий предмет;
  • знаходячись поблизу нього, утриматися від куріння, користування засобами радіозв’язку (у тому числі мобільним телефоном);
  • по можливості позначити або огородити місце знахідки (для огорожі можна використати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої матерії тощо);
  • забезпечити охорону виявленого підозрілого предмета та вести спостереження за ним на безпечній відстані, як зазначено нижче:
  • повідомити про знахідку у будь-який місцевий орган виконавчої влади або чергову службу правоохоронних органів за номером 102, надавши необхідну інформацію (місце розташування підозрілого предмету, дату і час його виявлення);
  • у разі залишення підозрілого предмета невідомою особою, свідком чого Ви стали, максимально запам’ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;
  • обов’язково дочекатися прибуття представників правоохоронних органів, знаходячись на безпечній відстані від місця знахідки.

ЩО РОБИТИ У ВИПАДКУ РАДІАЦІЙНОЇ АВАРІЇ?

Якщо у вашій місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, вам необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити.

  • Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.
  • Заберіть всередину домашніх тварин.
  • Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні.
  • Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.

Знезараження себе (http://emergency.cdc.gov/radiation)

  • Зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини.
  • Помийтесь. Якщо така можливість є, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани. Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя протріть повіки, вії, вуха.
  • Одягніть чистий одяг.
  • Допоможіть вашим рідним і близьким зробити всі вищеперераховані пункти.  За можливості робіть це в рукавичках і масці чи респіраторі.

Безпека харчових продуктів та питної води в радіаційній надзвичайній ситуації (*https://www.cdc.gov/nceh/radiation/emergencies/food_water_safety.html)

Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо).

Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері. Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Безпека корму для домашніх тварин

Так само, як і їжа людей, корм для домашніх тварин у герметичних контейнерах  (консерви, банки, пляшки, коробки тощо) буде безпечним для їжі. Витріть миски і килимки для домашніх тварин вологою тканиною або рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Безпека води

Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.

Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин.

Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.

Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.


ЩО РОБИТИ  У РАЗІ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ?

Як виявити ознаки отруєння Хімічні сполуки, можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи, може виникати утруднення дихання – кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.

При подразненні слизової оболонки очей – почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей.

При гострих отруєннях – головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема.

Як захиститися?

В приміщеннях:

  • провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;
  • вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;
  • заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;
  • при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання – можна використати ватно-марлеву повʼязку змочену 2%-м розчином питної соди.

Поза приміщенням:

  • при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;
  • не перебувати в понижених ділянках місцевості – долинах, ярах, тощо;
  • не перебувати довго в підвалах  і в напівпідвальних приміщеннях;
  • намагатись знаходитись на підвищеннях;
  • слідкувати за  напрямком вітру.

При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.

При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:

  • відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;
  • змінити верхній одяг;
  • прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;
  • виключити будь-які фізичні навантаження.

Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.

„Місяць цифрової грамотності”

Дана ініціатива реалізується в межах проєкту Мінцифри Дія. Цифрова освіта. Проєкт охоплює національний портал з розвитку цифрової грамотності Дія.

https://osvita.diia.gov.ua/